Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Відповідно ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать:

-землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

-землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

-землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

-землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених Кодексом;
землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

-земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
Відповідно вищевикладеному, отримати таку ділянку у власність під будівництво індивідуального (не багатоквартирного) житлового будинку та садівництва без зміни їх функціонального призначення не можливо.