17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р затверджено Національний план дій (далі – Національний план дій) щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Метою Національного плану дій є підвищення ефективності реалізації державної політики щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, визначення пріоритетних завдань, зміцнення інституціональної спроможності та покращення координації діяльності уповноважених органів у відповідній сфері.
Наше майбутнє залежить від усвідомлення сучасного стану навколишнього середовища, детальної розробки шляхів подолання екологічної кризи в країні та відповідного спрямування державної волі й спільних зусиль органів державної влади. Екологічні проблеми повинні стати одними із найвищих пріоритетів державних завдань.
Сумська область розташована в північно-східній частині України. За площею (23,8 тис. км, що становить 3,9% від території держави) займає 16 місце в Україні. З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід – на 170 км.
Більша частина території області знаходиться в межах Придніпровської низовини, крайня північна частина – у межах Поліської низовини, на сході і північному сході – відроги Середньо-Руської височини.
Територією області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належать до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел, Хорол. Долини їх доволі широкі (до 20 км на р. Псел, до 14 км. на р. Сула), з крутим відносно високим (30-50м, нерідко 70-80 м) правим схилом і пологим низьким (10-20 м) – лівим.
Ґрунтовий покрив області відрізняється значно складністю та різнобарв’ям, що обумовлено розташуванням її у двох фізико-географічних зонах – Полісся та Лісостеп.
Клімат Сумської області помірно – континентальний.
Унаслідок екстенсивного розвитку сільського господарства, водних і хімічних меліорацій відбувається інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості природних ландшафтів України.
Сучасний стан ґрунтового покриву, досяг критичного рівня і перебуває на межі виснаження. Це зумовлено тривалим екстенсивним використанням земельних угідь, і особливо ріллі, що не компенсувалося рівнозначними заходами з відтворення родючості ґрунтів, посиленням процесів деградації ґрунтового покриву, що зумовлено техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку становить забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, збудниками хвороб.
За дослідженнями українських вчених частка деградованої та малопродуктивної ріллі, використання якої є економічно неефективним та екологічно небезпечним, становить 4,4%.
У складі еродованих земель значну частину становлять землі із сильно- та середньозмитими ґрунтами. На якісному стані земельних ресурсів позначаються також інші негативні фактори (засоленість, перезволоженість, солонцюватість, тощо).
Землі Сумщини, як і України в цілому також зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія та забруднення.
За останні 5 років площа сільськогосподарських угідь у Сумській області зменшилась на 1,6 тис.га і становить на 1 січня 2016 року 1698,0 тис.га проти 1699,6 тис.га станом на 1 січня 2012 року. Питома вага площі сільськогосподарських угідь в загальній площі (території) Сумської області не змінилася і становить 71,3%.
Найбільше скорочення площ відбулося на кормових угіддях – площа сіножатей та пасовищ зменшилась на 0,5 тис.га у порівнянні з 2014 роком.
Ліси та інші лісовкриті площі збільшилися на 0,5 тис.га – до 460,9 тис.га. На них припадає 19,3% від загальної площі області.
Ґрунтовий покрив Сумської області відрізняється значною складністю та різнобарв’ям, що обумовлено розташуванням її у двох фізико-географічних зонах. Ґрунти області в основному представлені чорноземами типовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими, сірими лісовими та іншими. У північній частині області переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти, для південної частини області характерні типові чорноземи, глибокі малогумусні та вилужені середньо гумусні чорноземи.
Ці ґрунти здатні повністю задовольнити потреби області у виробництві рослинного білку, що використовується безпосередньо для харчування людей та відгодівлі сільськогосподарських тварин.
Один із основних принципів земельного законодавства – забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Ефективність використання землі оцінюють за системою економічних показників. Так, в структурі посівних площ Сумщини значну питому вагу займають зернові культури. Причому в останні роки збільшується площа посіву кукурудзи. Серед технічних культур переважають посіви соняшнику (22,4% в структурі посівних площ), а посіви цукрового буряку зменшуються з кожним роком і за останні 20 років скоротилися у сім разів.
Перенасичення сівозмін грунторуйнівними й грунтовиснажливими комерційними культурами, скорочення поголів’я тварин та зменшення внесення органічних добрив значною мірою загострюється, оскільки не може позитивно впливати на продуктивність земельних угідь у майбутньому.
Незважаючи на відповідне зростання виробництва зернових та зернобобових культур, соняшнику, ріпаку, картоплі і овочів (як зазначають деякі експерти завдяки сприятливим погодним умовам), залишається невирішеною проблема охорони земель, що деградують і їх стан погіршується. Майже в усіх регіонах України відбувається зниження вмісту гумусу як основного енергетичного ресурсу, що забезпечує врожайність сільськогосподарських культур. Зокрема, на Сумщині за 20 років гумусу знизився на 10 відсотків. Зазначене обумовлено недостатнім внесенням органічних добрив, а також постійним збільшенням площ як просапних так і тих, що надто виснажують ґрунтовий покрив культур – ріпак, соняшник.
Внаслідок екстенсивного використання земельних ресурсів за 20 років в області збільшилась площа еродованих сільськогосподарських земель на 122,3 тисячі гектарів, що складає 18% від загальної площі сільськогосподарських угідь.
Одним із найсуттєвіших факторів зниження продуктивності земельних ресурсів, деградації агроландшафтів в області є водна ерозія ґрунтів. Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає 305,1 тис. га, в тому числі 173,7 тис.га орних земель, що складає 14 відсотків від загальної площі цих угідь. У складі еродованих земель обліковується 63,9 тис. га з середньо – та сильнозмитими ґрунтами.
Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів складає 2,4 тис. га. Окремо виділяються яружно-балкові системи з інтенсивністю ерозії, що перевищує нормативи у 10-20 раз.
Для забезпечення стійкості та підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь в області впроваджується ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ). Проекти внутрігосподарського землеустрою з КМОТ розроблені по 91 господарству на загальній площі 344,7 тис.га, з них по 70 роботи по впровадженню системи закінчені повністю. За цей час побудовано 172 км водозатримуючих валів та валів-канав, 240 км валів-терас, 70 км контурних валів-доріг, 146 водоскидні споруди та створено 770 га стокорегулюючих лісосмуг з водопоглинаючими канавами в міжряддях.
Незважаючи на недостатнє фінансування природоохоронних робіт з державного бюджету, в області щорічно здійснюються певні природоохоронні заходи за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, заподіяних вилученням земель для несільськогосподарських потреб.
Деградовані і малопродуктивні землі, які є екологічно небезпечними та економічно неефективними, підлягають консервації шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.
Рішенням третьої сесії сьомого скликання Сумської обласної ради від 29.01.2016 року затверджено зміни до Програми економічного і соціального розвитку Сумської області на 2016 рік в частині охорони та використання земель, а саме: розроблення проектної землевпорядної документації щодо консервації земель на території Середино-Будського та Шосткинського районів Сумської області.
За останні 5 років побудовано 1,46 км земляних протиерозійних гідротехнічних споруд, комплекс з 6 водоскидних залізобетонних споруд, рекультивовано 72,9 га порушених земель, поліпшено 181,2 га малопродуктивних угідь, але це невелика частина того, що необхідно зробити на території 176 сільських рад, розташованих в ерозійно-небезпечних зонах області. В той же час є непоодинокі випадки знищення створених протиерозійних споруд.
На даний час залуження деградованих і малопродуктивних земель проведено на площі 153,4 тис.га, заліснення – майже 2,3 тис.га. Площа земель, що перебувають на даний час в стадії консервації становить 995,2 га. Подальше їх вилучення дасть можливість повністю виключити із активного обороту ерозійно небезпечні і малопродуктивні землі, зупинити ерозійні процеси і подальшу деградацію ґрунтів, провести концентрацію затрат на більш родючих землях і одержання на них врожайності, близької до європейських стандартів.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, регулювання земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Тому цей орган виконавчої влади має відповідні завдання, які безпосередньо сприятимуть раціональному використанню та охороні земель.
Держгеокадастр і його територіальні органи можуть вносити відповідні рекомендації з метою реалізації Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Негативні наслідки неефективного та безгосподарського використання основного багатства країни – землі – свідчать про необхідність вирішення еколого-економічних проблем у землекористуванні.
Для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів розробляються проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
На сьогодні товаровиробниками, які використовують земельні ділянки площею більше 100 га, за період з 2012 по 2016 рік укладено 300 договорів на розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь з проектними землевпорядними організаціями, якими виготовлено 49 вищезазначених проектів землеустрою.
Управлінням Держгеокадастру у Сумській області та його територіальними органами постійно ведеться роз’яснювальна робота серед товаровиробників.
Реалізація завдань та заходів щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням поряд з розбудовою екомережі та розвитком природно-заповідної справи, належним виконанням існуючих галузевих державних цільових програм у галузі водного, лісового господарства тощо, мають стати основними напрямами діяльності щодо покращення ситуації у сфері охорони довкілля, невиснажливого використання і охорони земель та інших природних ресурсів.
